Останнє соціологічне опитування, проведене у червні 2025 року дослідницькими компаніями "Соціс" та "Барометр", виявило тривожну тенденцію: українці вважають корупцію головною проблемою країни. Так, 48,5% респондентів назвали її найбільшою загрозою для України, що значно перевершує побоювання щодо втрати територій (34,9%) та обстрілів (41,7%). Більше того, 65% опитаних назвали корупцію та розкрадання бюджету найбільшою помилкою чинної влади, покладаючи відповідальність за ці проблеми на "владу в цілому" (55,1%), антикорупційні органи (40,3%) та особисто на президента (31,2%). Ці дані свідчать про глибоке розчарування суспільства рівнем боротьби з корупцією та підкреслюють нагальну потребу в рішучих діях для подолання цього системного явища.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію Олександра Кочеткова, українського політолога та аналітика.
— По-перше, такі результати підтверджують, що народ не дуже розуміється на справах, але відчуття у нього колективне абсолютно вірне. Системна корупція, яка перетворилася фактично в одне з підґрунть нашої системи влади і загалом системи існування держави, — вона не те що без подолання, а без заганяння в припустимі рамки — не дозволить Україні ефективно існувати.
А якщо ми не зможемо ефективно існувати, ми не зможемо протистояти агресії Росії. Ми не зможемо вписатися в європейську спільноту, яка сьогодні реально бачить Україну як партнера. Європейці побачили, що Сполучені Штати відходять, парасолька закривається, і в цьому сенсі Україна виявляється потенційним спецназом колективної безпеки. Спецназом, який вміє воювати в надзвичайно складних умовах.
Але щоб бути таким спецназом, на який буде працювати вся Європа, треба бути адекватним і ефективним. А з корупцією на тому рівні, на якому вона у нас є — підкреслю, що це стало майже нормою — цього досягти неможливо.
Рівень корупції в Україні зараз катастрофічний навіть під час війни. Крадуть величезні суми на оборонних замовленнях — і крадуть зверху донизу. Продовжують проводити якісь тендери для окупованих територій щодо озеленення, бордюрів чи ще чогось — на окупованих територіях! Без вирішення цієї проблеми Україна не зможе ані захищати свої території, ані ефективно функціонувати економічно. І навіть якщо ми встоїмо — нас корупція доб'є.
Це як наркоман, який сидить на дуже важкому синтетичному наркотику. Що б ти його не лікував — від застуди, від нежиті — а в нього важкий синдром. І поки його не зняти з голки, все інше не має значення. Нічого не допоможе. Народ це відчуває.
— Але ж самі люди породжують цю корупцію. Чому так трапляється, що коли українці приїжджають до країн Європи, вони виконують європейські правила, а в Україні — ні? Чому?
— Тому що є побутова корупція. Вона стала однією з ознак нашого життя, до неї всі звикли. Було опитування, в якому близько 80% людей — принаймні раніше — відповіли, що якщо людина потрапляє у владу, її матеріальний стан або стан родини покращиться.
Тобто українці сприймають владу як спосіб покращити своє матеріальне становище. Вони внутрішньо припускають можливість корупції для себе. Для всіх інших — ні, а для себе і родичів — можна. Бо “я ж не буду красти так багато, як усі інші”. Оце така суспільна психологія.
Українці готові відмовитися від корупції, якщо це зробить хтось інший — активісти, міжнародні структури. Хтось має зробити так, щоб нагорі не крали. Бо, мовляв, “нагорі крадуть мільярди, а я вкрав 100 доларів — це вже не вважається”.
Але це неправильно. Якщо не прибрати готовність красти 100 доларів, не буде можливості подолати корупцію в принципі. Бо саме ці люди, які крадуть по 100 доларів, потрапляють у владу і починають красти мільярди.
Психологічно ми очікуємо, що корупцію переможе хтось інший. І певні підстави для цього є, бо боротьбу потрібно починати зверху. Але українці не дуже готові самостійно відмовлятися від корупції — особливо в умовах несправедливості та важкого життя, яке маємо.
Щоб ситуація змінилася, треба подолати загальну несправедливість, яку люди бачать у всьому — зокрема у питанні мобілізації. Потрібно хоча б трохи підняти матеріальний рівень, і тоді буде легше відмовлятися від корупції на побутовому рівні.
А багатомільярдну корупцію треба прибирати зверху. Але поки що у нас не було такого очільника держави, який би по-справжньому почав серйозно боротися з корупцією.